ПРОФЕСІЙНЕ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПЕДАГОГА У КОНТЕКСТІ КОНЦЕПЦІЇ «НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ»

Василик Тетяна Іванівна,

заступник директора з навчальної роботи 

Голубієвицької загальноосвітньої 

школи І –ІІІ ступенів 

Компаніївської селищної ради 

Кіровоградської області 

Анотація. У статті розглядається поняття професійного вдосконалення самоосвіти, визначається їх особливості. Проаналізовано окремі форми та мотиви самоосвіти педагогічних працівників. 

Сучасний учитель має постійно працювати над собою, швидко вчитися, опановувати нові технології, миттєво змінюватися, щоб відповідати швидкоплинним вимогам суспільства. Він поступово перестає бути джерелом знань, а має навчити молоде покоління організовувати процес засвоєння знань. Тому сьогодні Міністерство освіти і науки вже не просить, а вимагає від учителів бути відкритими до змін. 

Окрім того, серед вимог до професійних й особистісних якостей освітян нормативні документи визначають вмотивованість, компетентність, творчість, гнучке мислення, відповідальність за результати власної діяльності та здатність до саморозвитку. Чи важко відповідати цим вимогам? Так, непросто! Проте варто зусиль.

ВИКОРИСТАННЯ СПАДЩИНИ В.О.СУХОМЛИНСЬКОГО У ФОРМУВАННІ ЗДОРОВ'ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ

Ткаченко Оксана Миколаївна,

учитель історії, основ здоров'я Нечаївської 

загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів 

ім. Ю.І. Яновського Компаніївської районної ради

Кіровоградської області

Анотація. У статті висвітлено погляди В.Сухомлинського щодо проблеми формування, зміцнення і збереження здоров'я школярів. Розкрито психолого-педагогічні форми роботи, спрямовані на зміцнення здоров'я учнів. 

Основоположником навчання основ здоров’я в школі є видатний український педагог-мислитель В.О.Сухомлинський. Розвиваючи кращі ідеї світової гуманістичної педагогіки, він, як ніхто інший у жорстокому XX столітті, зумів високо підняти ідеал здоров’я. Учений у книзі «Серце віддаю дітям», у розділі «Здоров’я, здоров’я і ще раз здоров’я» стверджує: «Я не боюся ще й ще раз повторити: турбота про здоров’я – найважливіша праця вихователя. Від життєрадісності, бадьорості дітей залежать їхнє духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра у свої сили». [2, с.140] 

Під ідеалом людини з високим рівнем культури здоров’я В. Сухомлинський розумів цілісну, гармонійну особистість, яка має єдність фізичних, психічних, духовних характеристик, спроможна до ефективного виконання соціальних, особистих, професійних функцій, готова до постійного саморозвитку та самовдосконалення протягом усього життя. [1] 

ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ПРИ ВИКЛАДАННІ ФІЗИКИ

Ткаченко Андрій Валерійович, 

учитель фізики та математики 

Нечаївської  загальноосвітньої 

школи І-ІІІ ступенів ім. Ю.І.Яновського 

Компаніївської районної ради 

Кіровоградської області

Анотація. У статті висвітлюються питання формування екологічної грамотності та екологічної культури учнів на уроках фізики, розглядаються різні форми роботи з екологічним змістом. 

Однією з найактуальніших проблем сучасності є взаємодія людини з природою. У системі "здорова природа - здорова людина" особливого значення набуває екологічна проблема, тому що виникло протиріччя між розвитком науки і техніки та її негативних наслідків. 

Важливим аспектом у вирішенні проблеми збереження природних ресурсів є освіта учнів в області навколишнього середовища, екологічне виховання всього населення, а особливо підростаючого покоління. Сучасна молодь вступає в епоху не лише бурхливого розвитку науки і техніки, а й негативних наслідків науково-технічної революції . 

Екологічне виховання, освіта – єдиний процес впливу на свідомість людей і він повинен здійснюватися в комплексі, з врахуванням науково обґрунтованих методичних вимог.

РЕАЛІЗАЦІЯ ІДЕЙ РОБОТИ З КНИГОЮ У ТВОРЧІЙ СПАДЩИНІ В.О. СУХОМЛИНСЬКОГО

Ольга Курінна, учитель зарубіжної літератури 

навчально-виховного комплексу "Виноградівська

 загальноосвітня школа І-ІІ ступенів-

дошкільний навчальний заклад" 

Компаніївської районної ради 

Кіровоградської області

Анотація. Метою даної статті є розкриття творчий ідей видатного педагога, гуманіста, вченого, дитячого письменника В.О. Сухомлинського у питаннях роботи з книжкою в навчально-виховному процесі школи та реалізація їх у власній діяльності.

Стратегічним завданням реформування змісту освіти, окреслених у Державній національній програмі «Освіта» (Україна ХХІ століття), постає залучення дітей до літератури, надбань народної творчості, до здобутків українського і світового письменства [1]. 

Сучасна національна школа ставить за мету, насамперед виховання високо розвинутих, глибоко моральних, соціально активних громадян нашої країни, для яких уміння і бажання вчитися мають стати стійкими якостями особистості. Головна увага звертається на таку важливу проблему школи, як формування в учнів інтересу до книжки, міцних навичок усвідомленого читання, вдосконалення підготовки дитини до самостійного вибору книжки. У сучасних умовах, коли юне покоління потребує більш високого рівня освіченості та загальної культури, велике й неперехідне значення має книжка. 

РЕАЛІЗАЦІЯ ІДЕЙ СУХОМЛИНСЬКОГО В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ВЧИТЕЛЯ-СЛОВЕСНИКА

Осадців Тетяна Володимирівна, 

учитель української мови і літератури 

Гарманівської загальноосвітньої школи 

І-ІІ ступенів 

Компаніївської районної ради 

Кіровоградської області

Анотація. У статті розкрито значення педагогічної спадщини Сухомлинського для вчителя-словесника та шляхи її реалізації в освітньому процесі. 

Сухомлинський справді народний, глибоко національний педагог, за всієї розмаїтості інтересів і енциклопедичності знань був передусім учителем української мови й літератури. 

Головне завдання словесника, за його переконанням, – це виховати в дитини любов до рідної мови. Учитель повинен зробити рідне слово основою духовного світу дитини. Адже рідна мова – одна-єдина на все життя, тому треба знати, берегти, збагачувати її. У своєму записнику В.Сухомлинський занотовує: «Дві рідні мови – це так само безглуздо, якби ми намагалися уявити, що одну дитину народили дві матері. У дитини є одна мати. Рідна. До смерті. До останнього подиху». Цими словами видатний педагог висловив своє педагогічне кредо. 

У своїй роботі на уроках української мови, у позаурочний час я теж намагаюся виховувати у дітей любов до рідної мови, до свого народу, до народної пісні, культурних надбань. Наприклад, на вступних уроках у нас є можливість поговорити з учнями про значення мови, про її місце серед інших мов світу, про її особливість і неповторність. 

ТВОРЧЕ ВИКОРИСТАННЯ СПАДЩИНИ В.О.СУХОМЛИНСЬКОГО В ПРАКТИЦІ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Капиш Валентина Георгіївна, 

вчитель початкових класів Гарманівської 

 загальноосвітньої школи І –ІІ ступенів

Компаніївської районної ради 

Кіровоградської області 

Найважливішими компонентами професійної діяльності й педагогічної етики вчителя, зокрема початкових класів, В.О.Сухомлинський вважав любов до дітей, органічну потребу в дитячому колективі, глибоку людяність і вміння проникнути в душевний світ дитини, знайти і відчути в ній особливе, індивідуальне. Своє кредо видатний педагог найбільш чітко визначив у передмові до книги «Серце віддаю дітям»: «Що було найголовніше в моєму житті? Без вагань відповідаю: любов до дітей» [Сухомлинський В.О. Твори в 5 т. К., 1976-1977рр.,т. 3, с.7.] 

Початкова школа – це насамперед праця одного вчителя, його творча педагогічна лабораторія. Майже сорокарічний досвід практичної науково-педагогічної діяльності дав змогу Сухомлинському переконатися, що «навчати дітей у початковій школі – це передусім учити їх бачити, вчити відкривати світ».

РЕАЛІЗАЦІЯ ІДЕЙ В.О. СУХОМЛИНСЬКОГО НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ

Рябенко Марина Петрівна, 

вчитель математики 

Софіївської

загальноосвітньої школи І – ІІ ступенів

Компаніївської районної ради 

Кіровоградської області

Анотація. Розкривається організація проведення пленерних уроків. Показано, як на уроках математики за допомогою уроків просто неба спонукати учнів до активної самостійної діяльності, творчості та креативності. Адресовано вчителям математики для загальноосвітніх навчальних закладів. 

Під час вивчення математики необхідно систематично збуджувати, розвивати та зміцнювати пізнавальний інтерес учнів і як важливий мотив навчання, і як стійку рису особливості. Одним із засобів пробудження й підтримки пізнавального інтересу до вивчення математики є формування в дітей стійких компетентностей на уроках математики та в позаурочний час. Це має вагоме освітнє та виховне значення. 

Проблема оновлення змісту освіти вимагає пошуку нових форм і методів навчання. Одним із таких методів є уроки «просто неба», які називають пленерними уроками.