ВИКОРИСТАННЯ СПАДЩИНИ В.О.СУХОМЛИНСЬКОГО У ФОРМУВАННІ ЗДОРОВ'ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ

Ткаченко Оксана Миколаївна,

учитель історії, основ здоров'я Нечаївської 

загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів 

ім. Ю.І. Яновського Компаніївської районної ради

Кіровоградської області

Анотація. У статті висвітлено погляди В.Сухомлинського щодо проблеми формування, зміцнення і збереження здоров'я школярів. Розкрито психолого-педагогічні форми роботи, спрямовані на зміцнення здоров'я учнів. 

Основоположником навчання основ здоров’я в школі є видатний український педагог-мислитель В.О.Сухомлинський. Розвиваючи кращі ідеї світової гуманістичної педагогіки, він, як ніхто інший у жорстокому XX столітті, зумів високо підняти ідеал здоров’я. Учений у книзі «Серце віддаю дітям», у розділі «Здоров’я, здоров’я і ще раз здоров’я» стверджує: «Я не боюся ще й ще раз повторити: турбота про здоров’я – найважливіша праця вихователя. Від життєрадісності, бадьорості дітей залежать їхнє духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра у свої сили». [2, с.140] 

Під ідеалом людини з високим рівнем культури здоров’я В. Сухомлинський розумів цілісну, гармонійну особистість, яка має єдність фізичних, психічних, духовних характеристик, спроможна до ефективного виконання соціальних, особистих, професійних функцій, готова до постійного саморозвитку та самовдосконалення протягом усього життя. [1] 

Всі його творчі надбання про виховання можна назвати закономірностями, правилами, заповідями, принципами. Актуальні вони і сьогодні. Хочеться згадати його слова: «Турбота про здоров’я дитини – це не просто комплекс санітарно-гігієнічних норм і правил … і не перелік вимог до режиму харчування, праці, відпочинку. Це насамперед турбота про гармонійну повноту всіх фізичних і духовних сил, і вінцем цієї гармонії є радість творчості». Василь Олександрович зазначав, що здоров’я – це повнота духовного життя, радість, ясний розум. З його творів учні мають конкретні приклади таких понять як совість, сором, справедливість, скромність, щедрість, милосердя, що сприяють духовному здоров’ю дитини, її морально-етичному зростанню в суспільстві.[3] 

Спадщина педагога В.Сухомлинського невичерпна і багатогранна. Звернувшись до творчості Василя Олександровича, а саме до його казок-притч, я відібрала близькі за ідейним змістом і використовую на уроках основ здоров'я та в позаурочний час. Вони спрямовані на виховання культури соціального, морального та духовного здоров’я учнів. Кожне знайомство з твором Василя Олександровича Сухомлинського супроводжую вправою «Дерево роздумів». Діти не тільки роблять висновки, але й коментують поведінку героїв, дають пропозиції персонажам казки. Під час виконання вправи «Чарівна паличка» пропоную учням уявити, що вони чарівники, даю дітям уявну чарівну паличку і прошу передавати її по колу та промовляти побажання-поради комусь з казкових героїв, щоб ті стали кращими. 

Для того, щоб зробити урок основ здоров’я більш ефективним, роблю невеличкий відступ від основного змісту теми, щоб учні трішки відпочили - пропоную вправи, ігри. Наприклад, при виконанні вправи «Десять заповідей здоров’я » спочатку запитую в учнів, що таке заповідь? Після чого пропоную їм протягом 10 хвилин скласти власні десять заповідей. Після закінчення потрібно одному із учасників назвати свої заповіді і записати їх на дошці. Інші учасники доповнюють цей перелік. Після закінчення обговорення раджу учасникам обговорити всі заповіді у «великому колі», залишивши 10, з якими погоджуються всі учасники. 

Наголошуючи на безпосередній залежності духовного життя дитини від її здоров'я, В.О. Сухомлинський багато уваги приділяє педагогічно доцільній організації процесу навчання, методам викладання у школі. Практика показує, що процес формування свідомого ставлення до власного здоров'я потребує обов'язкового поєднання інформаційного й мотиваційного компонентів із практичною діяльністю учнів, що сприятиме оволодінню дітьми необхідними здоров'язберігаючими вміннями і навичками. 

Щоб налаштувати учнів на роботу за темою, активізувати відчуття особистості, пропоную гру-розминку «Історії з торбинки». Учасники сідають у коло і по черзі витягують з торбинки, не заглядаючи в неї, один з наявних там предметів ( олівець, ручка, ґудзик, гумка, кубик, котушка ниток, заколка, цукерка тощо). Після того, як усі отримали якусь річ, кожен по черзі промовляє фразу, яка починається з «Я», презентуючи те, що дісталося з торбинки. Наприклад: «Я - цукерка, солоденька, смачненька, всі мене люблять». Коли всі скажуть свої фрази, підводиться підсумок сказаного, визначається найкращий вислів. 

З метою сприяти відчуттю єдності групи, зняти напруженість і втому, пропоную гру-розминку «Звук групи». Діти займають комфортне положення на своїх стільцях, заплющують очі і задумують який-небудь звук, який вони можуть відтворити, але кожен промовляє свій звук тільки тоді, коли відчує дотик учителя. Учитель тихенько проходячи поміж учасниками, торкається то одного, то другого, не минувши нікого, а учасники відтворюють задумані ними звуки так, щоб їх могли почути всі в групі. Коли всі учасники відтворили свої звуки, учитель пропонує їм , не розплющуючи очей , повторити свої звуки усі разом. Це і є звук групи! 

Цікавим та ефективним методом роботи на уроках основ здоров'я є “рольова гра”, яка подобається учням. Рольова гра – неформальна постановка, у процесі якої учасники без попередньої підготовки розігрують сценки або ситуації. Вони уявляють себе вигаданими персонажами, які моделюють реальні життєві історії та ситуації. Під час рольової гри учасники діють не від свого імені, а демонструють поведінку та висловлюють почуття умовного персонажа. Зазвичай це набагато легше, ніж діяти від себе особисто. Рольова гра є ефективним методом апробації нових моделей поведінки. Вона дає змогу «відчути на собі» всі емоції, які можуть виникнути під час такої ситуації, та відпрацювати найбільш оптимальну модель поведінки у безпечних умовах. Це також допомагає краще зрозуміти почуття уявного персонажа і розвинути навички емпатії (співпереживання). Крім того, завдяки рольовій грі учасник має змогу краще зрозуміти і висловити свої почуття без побоювання розкритися і бути висміяним. Це чудова можливість для практичного відпрацювання навичок у ситуаціях близьких до реальних. Наприклад, при виконанні рольової гри «Як сказати ні» учасники об’єднуються у чотири групи, кожна з яких отримує ситуацію, у якій треба відмовитись від запропонованого, треба обіграти такі ситуації: 

Ситуація 1. Хлопець настійливо пропонує знайомому піти до його друзів і зробити татуювання. 

Ситуація 2. Дві дівчинки прийшли на день народження, та одна пропонує іншій випити алкогольний напій, щоб підняти настрій. 

Після цього проводиться обговорення, пропоную наступні питання: 

· Що ви відчували, коли грали свою роль? 

· Що було легше робити: умовляти, чи відмовлятись від запропонованого? 

· Легко було вам казати «Ні»? 

Після завершення обговорення разом з учнями робиться висновок. 

Піклуючись про здоров’я школярів Сухомлинський приділяв велику увагу руховому режиму, особливо на уроках. Щоб забезпечити руховий режим учнів використовую здоров’язберігаючі форми роботи: фізкультпауза, фізкультхвилинки, хвилинки релаксації, самомасаж, валеологічні хвилинки, улюблені хвилинки гумору . На перервах проводжу організовані рухливі ігри. Щоб зняти статичну напругу застосовую такі прийоми: «Естафета», «Присядь – підтягнись», гра «Пошук», хвилинки слухання тиші, пташиного співу. Інтерактивні технології теж забезпечують рухову активність учнів на уроці. Це «Карусель», «Ротаційні трійки», «Два, чотири – всі разом», «Обери позицію». 

Серед прийомів, що позитивно впливають на психічне здоров`я учнів використовую тренінгові вправи. Під час вивчення теми «Психічна і духовна складові здоров’я» використовую гру «Зоряне небо»: на "небосхилі "Дружба" з’являються зірки-якості людини, завдання - визначити, яким зіркам тут не місце, а які зірочки повинні сходити на "небосхилі". 

При вивченні теми «Почуття і емоції. Співпереживання і співчуття» використовую тренінгову вправу «Склади серце милосердної людини» (на маленьких сердечках учні записують якості милосердної людини і прикріплюють на плакат, утворюючи велике серце), в кінці уроку проводжу гру-діагностику «Лети, лети, пелюстка», де кожен учень відриває пелюстку і висловлює своє бажання. Така вправа визначає альтруїстів і егоїстів. 

Вправу «Намисто гарних слів» я викорисовую на уроці під час вивчення теми «Повага до себе та інших». Кожному учневі даю заготовлені паперові кружечки-намистинки. Діти беруть намистинку і пишуть гарну рису свого товариша, потім нанизують намистинки на нитку, а згодом одягають одне одному це намисто. 

Під час вивчення теми «Спілкування з дорослими. Взаємодопомога членів родини» на початку уроку використовую вправу «Мікрофон» з запитанням «Що значить для мене сім’я?», потім пропоную гру «Мій дім – моя фортеця», де кожен учень оголошує склад сім’ї (наголосивши на різноманітності соціальних зв’язків), придумує гасло сім’ї (записує на прапорі і кріпить на свою «фортецю», розробляє зміст сімейного герба, розмістивши його над входом у фортецю. В кінці уроку пропоную виконати вправу «Сходинки». Роздаю учням 4-5 паперових смужок, що ведуть до фортеці і пропоную записати на них кодекс дружби для кожної сім’ї. Вважаю, що така вправа розвиває повагу та довіру до старших, виховує усвідомлення родинних цінностей. 

Досвід, думки, дослідження В.О. Сухомлинського, його багата педагогічна спадщина і сьогодні є актуальними та затребуваними. Ідеї здоров’язбереження і здоров’яформування, що були відображені у творах Василя Олександровича, не втрачають своєї значущості для сучасної педагогічної науки та практики і потребують подальшого осмислення та реалізації. 

Список використаних джерел
1. Здоров’язбережувальна педагогіка в сучасних навчальних закладах: досвід Донеччини : до XIX Всеукраїнських педагогічних читань "Василь Сухомлинський у діалозі з сучасністю" [Текст] // Рідна школа. - 2012. - № 7. - С. 3-80. - Тема номера.
2. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям : вибр. тв. : В 5-ти т. [Текст] / В.О.Сухомлинський – К. : Рад. шк., 1977. – Т. 3. – 279 с.
3. Українська педагогіка в персоналіях: У 2 кн. Кн.2: XX століття [Текст] : Навч. посібник для вищих навч. закладів / О. В. Сухомлинська [і ін.] ; ред. О.В.Сухомлинська. – К. : Либiдь, 2005. – 552 с.