ПРАКТИКА ВПРОВАДЖЕННЯ ІДЕЙ В. СУХОМЛИНСЬКОГО У СУЧАСНІЙ ПОЧАТКОВІЙ ОСВІТІ

Савчук Людмила Василівна,

 вчитель початкових класів 

Голубієвицької загальноосвітньої 

школи І-ІІІ ступенів Компаніївської 

селищної ради Кіровоградської області 

Анотація. У запропонованій статті проаналізовано досвід впровадження ідей В. О. Сухомлинського у сучасній початковій освіті. Видатний педагог надає значну роль казці, яка користується любов’ю юного читача. Адже, саме в казці, розкривається світ пізнання. Казки допомагають молодшим школярам пробудити у їхніх душах благородні почуття та безмежну любов до рідної землі. Зазначено, що широкий простір для народження казки дають екскурсії в природу, оповідання про природу та природні явища, уроки мислення під відкритим небом, які пропагував у своїй роботі В. О. Сухомлинський.

Василь Олександрович Сухомлинський наголошував, що «...підміна думки пам'яттю, яскравого сприймання, спостереження за сутністю явищ заучуванням – велика вада, що отупляє дитину, відбиває, врешті, охоту до навчання...». Він був переконаний, що природа стає могутнім джерелом виховання лише тоді, коли людина пізнає її, проникає думкою в причинно–наслідкові зв'язки. В. Сухомлинський також вважав, що «дитинство – найважливіший період людського життя, не підготовка до майбутнього життя, а справжнє, яскраве, самобутнє, неповторне життя». 

У педагогічній спадщині В. Сухомлинського сучасна шкільна практика знаходить відповідь на питання, пов'язані з прилученням учнів до естетики оточуючого середовища. Цей напрямок у системі екологічної освіти молодших школярів набуває важливого предметного, суспільного та художнього середовища, що пов'язано з розвитком їх уміння усвідомлено сприймати і визначати не лише прагматичні, але й духовно–ціннісні прояви живої природи, предметів побуту, міжособистісних стосунків, явищ художнього життя.

У своїй роботі ми використовуємо такі книги В. О. Сухомлинського: «100 порад учителеві» та «Серце віддаю дітям», де головним завданням вчителя – навчити дитину вчитися, озброїти її знаннями, вміннями й навичками навчальної діяльності. Активно вивчаємо поради В.О. Сухомлинського щодо навчання і поведінки в школі: 

1. 1.Не відбирай чужого. 

2. Не зводь наклепи на товаришів. 

3. Не дражни, не випрошуй чужого. 

4. Не будь бруднулею, друзі таких не люблять. 

5. Кличуть гратися – йди, не кличуть – спитай дозволу – це не соромно. Грай чесно. 

6. З учителем не сперечайся і на нього не ображайся. Через небажану оцінку не плач. 

7. Не хизуйся! Ти не кращий за всіх, ти не гірший за всіх. Іди до школи, і нехай вона тобі буде на радість. 

8. Не ображайся без причини. 

9. Частіше говори: будемо дружити, будемо гратися, ходімо разом додому. 

10. А от дорогу переходь уважно, не поспішай. Пам’ятай, що від цього залежить твоє життя, твоє здоров’я. ( В.О.Сухомлинський) 

В.О. Сухомлинський любив казки і сам знав їх чимало. Він постійно наголошував, що без казки – живої і яскравої неможливо уявити дитячого мислення і дитячої мови як певної сходинки людського мислення і мови. 

Наші школярі також полюбляють творити добро, тому в класі у нас є «Скринька добрих справ», в яку ми складаємо хороші вчинки і засуджуємо лихі. Ось так вчимося бути милосердними, любити ближнього. Приклад роботи «Школи добрих вчинків» наведемо у публікації в особистому блозі : https://savchukteather.blogspot.com/2018/09/blog-post.html?spref=fb&fbclid=IwAR0tantSYTsDA1P1a8iUFpMfipzAeWhVa50AIGOqjvCIWLONEAllTk2FQc4

Наші учні з великим задоволенням слухають казки цього видатного педагога , які читаємо колективно із збірки «Чиста криниця» та «Казки під голубим небом». Всі ці казки користуються заслуженою любов’ю юного читача, адже в них розкривається світ пізнання, допомагають дітям пробудити у їхніх душах благородні почуття, людську гідність, безмежну любов до рідної землі. Адже той, хто робить добро змалку, робитиме його все життя. Діти і самі складають казки, малюють малюнки до їх змісту. Весь цей матеріал зберігаємо в папках «Творчі роботи учнів». Під час читання казок і оповідань діти дають характеристику героям, висловлюють свої переживання, вчаться відрізняти добро від зла, тобто вчу дітей мислити, як вчив В. О.Сухомлинський. 

Широкий простір для народження казки дають екскурсії в природу, де діти складають казки про все : звірів, рослин, про сонце, хмари, про листочок, що впав з дерева… Повчальними є і оповідання В. О. Сухомлинського про природу та природні явища, які ми активно використовуємо на уроках природознавства. Ось один із прикладів наведемо у Додатку 1. 

Спостереження за природою і працею людей дають багатий матеріал для розширення, уточнення словникового запасу учнів, для розвитку мовлення. Зміни в природі: мороз і сніг, відлига, перші проталини, перші струмочки, льодохід, розпускання листя, приліт пташок, весняне цвітіння – кожний день приносить багато нового, кожний день пропонує учням свою тему для спостережень і розповідей. В цей час проводиться робота над синонімами, образними виразами, відпрацьовується словник «осінніх», «зимових», «весняних» слів. Ось, наприклад, «осінній» словник: сонце яскраве, усміхнене, привітне, ласкаве; листя зелене, золоте, барвисте, багряне; листя шелестить, шепоче, тріпоче, в'яне, сохне, спадає, жовтіє, кружляє. Так крок за кроком накопичується словниковий запас учнів. 

На уроці української мови раджу використати матеріали спостережень для написання твору–мініатюри «В зимовому парку». Пропоную під час роботи використати такі слова і словосполучення: яскраве сонце, пухнастий, сріблястий сніг, іскристий іній, ясне небо, а також враження від прочитаних творів про зиму. Вчу дітей чітко мислити, логічно викладати думки, правильно будувати речення. 

Ось такі «уроки любові до природи» сприяють розвиткові у дітей спостережливості й мислення. Вони тісно пов'язані з уроками ознайомлення з навколишнім світом, природознавством, читанням та рідною мовою, з уроками образотворчого мистецтва, трудового навчання. 

Пізніше такі екскурсії в природу переростають в уроки мислення під відкритим небом. До таких уроків передові учителі йдуть не один рік. І в цьому допомагають поради В.О. Сухомлинського. 

Наведемо фрагмент уроку мислення серед природи в Додатку 2. 

Отже, педагогічна громадськість об'єднується навколо творчої спадщини Василя Олександровича Сухомлинського з метою розповсюдження його ідей та визначення шляхів їх застосування в школі. 

Отже, праці такого педагога–новатора як В. О. Сухомлинський, з проблем початкової освіти й розвитку дітей, зокрема і їхнього виховання, є джерелом наукових і практичних надбань, з яких кожен учитель може взяти багато корисного для гармонійного розвитку особистості молодшого школяра.

Додаток