РЕАЛІЗАЦІЯ ІДЕЙ В.О. СУХОМЛИНСЬКОГО НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ

Рябенко Марина Петрівна, 

вчитель математики 

Софіївської

загальноосвітньої школи І – ІІ ступенів

Компаніївської районної ради 

Кіровоградської області

Анотація. Розкривається організація проведення пленерних уроків. Показано, як на уроках математики за допомогою уроків просто неба спонукати учнів до активної самостійної діяльності, творчості та креативності. Адресовано вчителям математики для загальноосвітніх навчальних закладів. 

Під час вивчення математики необхідно систематично збуджувати, розвивати та зміцнювати пізнавальний інтерес учнів і як важливий мотив навчання, і як стійку рису особливості. Одним із засобів пробудження й підтримки пізнавального інтересу до вивчення математики є формування в дітей стійких компетентностей на уроках математики та в позаурочний час. Це має вагоме освітнє та виховне значення. 

Проблема оновлення змісту освіти вимагає пошуку нових форм і методів навчання. Одним із таких методів є уроки «просто неба», які називають пленерними уроками.

Пленер – це не модне слово, це – старий термін із лексикону живописців. Пленер (фр. En plein air – відкрите повітря) – термін, який позначає передачу в картині всього багатства змін кольору, зумовлених дією сонячного світла й атмосфери. Пленерний живопис склався в результаті роботи художників на вільному повітрі, а не в майстерні. 

В освіті пленерний урок – це урок, проведення якого передбачається не в класі, а просто неба із залученням багатства довкілля і усіх його проявах для того, щоб вчитися бачити, слухати і розуміти навколишній світ. Такі уроки проводяться без мобільних телефонів, гаджетів, комп’ютерної техніки, калькуляторів тощо. 

Василь Олександрович Сухомлинський приділяв велике значення саме урокам розвитку мислення на природі. Педагог писав: «…шкільне навчання має один дуже серйозний недолік, а саме: з тієї хвилини, як дитина сіла за парту, ми класними стінами, дошкою, книгою, зошитом відгороджуємо її від того середовища, у якому відкрилось її перше джерело живої думки і живого слова, - від природи, від лісу і саду, від тихої діброви і зеленого лугу, від синього неба і вогняної квітки соняшника, від дзвінкого дзвіночка жайворонка і дзюрчання перших весняних струмочків…» [3, 45] . 

На таких уроках учні можуть не лише побачити те, що вони вчать, а й доторкнутися, роздивитися. Тому вони набагато краще засвоюють навчальний матеріал. Діти дивуються, захоплюються природою, у них з’являється безліч питань – це допомагає розвивати мовлення і мислення. Під час уроків на природі мовлення дітей стає більш емоційним, яскравішим, виразнішим, учні вчаться мислити, розмірковувати та доходити висновків. Так щодо психофізіологічних особливостей сприйняття, мислення та розумової праці дітей В. Сухомлинський зауважує: «Дитина мислить… Це означає, що відповідна група нейронів кори півкуль її мозку сприймає образи (картини, предмети, явища, слова) навколишнього світу і через найтонші нервові клітини – як через канали зв’язку – ідуть сигнали. Нейрони «обробляють» цю інформацію, систематизують її, групують, зіставляють, порівнюють, а нова інформація в цей час надходить, її потрібно знову і знову сприймати, «обробляти» [4, т. ІІІ, с.33–34]. 

Отже, проведення пленерного уроку є досить ефективним для розвитку мислення, фантазії, розширення світогляду, ставлення до розумової праці та самого себе, створення позитивного емоційного ставлення до процесу навчання. Це сприяє формуванню в учнів креативності, глобального мислення, розвитку пізнавальної, діяльнісної , інформаційної та кульмінаційної компетентностей . 

За вмілого методичного підходу та винахідливості вчителя, значну кількість уроків можна проводити просто неба із залученням багатств довколишнього світу як засобів навчання математики та інших навчальних предметів. На таких уроках можна вдало пов’язати теорію з практикою та реальним життям. На пленерних уроках доцільно використовувати прикладні задачі. 

Використання прикладних задач під час вивчення математики є важливим аспектом свідомого сприйняття навчального матеріалу учнями, адже саме прикладні задачі викликають у школярів активізацію розумової діяльності, сприяють виникненню особистих мотивів навчання. Задачі, які містять нові відомості з різних життєвих галузей, розвивають інтерес і допитливість. Задачі практичного змісту потребують особливої уваги з боку вчителя, тому що спочатку їх потрібно сформулювати мовою математики, тобто скласти математичну модель задачі. Це найбільш складна (і тому найбільш цінна для учнів) частина роботи. Для її виконання вчителю слід уважно підійти до кожної конкретної задачі: підготувати ряд евристичних запитань, що спрямують учнів до конкретного навчального матеріалу; визначити суттєві та абстрагуватися від несуттєвих властивостей об’єкта; сформулювати умову та вимогу прикладної задачі мовою математики. Для розв’язання задач практичного характеру, як правило, потрібні деякі додаткові довідкові дані. Доцільно не включати ці дані в текст задачі, даючи в такий спосіб учням можливість відчути, що даних задачі недостатньо для її розв’язання, зрозуміти, яких саме даних не вистачає, і за можливості змусити їх самих відшукати ці дані в довіднику. Це також потребує особливої підготовки і вчителя, і учнів. На таких заняттях підвищується активність учнів, а в результаті покращується якість запам’ятовування і відтворення досліджуваного матеріалу, оскільки учні не тільки сприймають матеріал від учителя, а й самі беруть активну участь у його створенні та засвоєнні шляхом поєднання розумових операцій з практичними діями. Розв’язування задач практичного змісту сприяє розвитку творчої самостійності, ініціативи учнів, дозволяє краще реалізувати принцип зв’язку теорії з практикою. 

Алгоритм підготовки пленерного уроку: 

1) Перед плануванням пленерного уроку вчитель повинен поставити собі запитання: 

a) Чого я хочу досягнути? 

b) Що для цього мені необхідно зробити? 

c) Як досягти цієї мети? 

2) Визначитися: 

a) Із темою, метою уроку та очікуваними результатами. 

b) Місцем проведення уроку(подвір’я школи, сквер, парк ). 

c) Із категорією задач, передбачених темою уроку, зміст яких відповідатиме місцю проведення уроку. 

d) З послідовністю розв’язування задач на уроці. 

e) З обладнанням, необхідним для розв’язування задач (за винятком мобільних телефонів, комп’ютерної техніки тощо). 

3) Розробити задачі, попередньо зробивши необхідні вимірювання та обчислення. Складені задачі перевірити на відповідність знанням і вмінням учнів щодо вікової категорії. За необхідності внести корективи. 

4) Продумати: 

a) Які завдання необхідні для актуалізації опорних знань учнів. 

b) Як провести підсумки уроку (рефлексію). 

5) Сформувати план-конспект уроку та індивідуальні робочі зошити учнів, у яких навести опорний теоретичний матеріал (формули, схеми тощо), умови задач та виділити місця для їх розв’язування. 

6) Вдало провести урок. 

Домашнє завдання після проведення пленерного уроку повинно передбачати вправи та задачі, які мають відповідати темі проведеного уроку (можуть бути на повторення навчального матеріалу). Розв’язування яких зобов’язує учня перебувати просто неба і умови, які повинні бути наведені наприкінці робочого зошита. 

Саме завдяки такій організації роботи, учні одержують допомогу як самостійно знайти відповіді на практичні питання – віднайти свій талант і дорогу в житті, відчути свої бажання і навички творити та розвивати сильні і неординарні свої якості. 

Сучасна школа не тільки повинна зацікавити учнів в навчанні, а й підготовити їх до життя у соціумі. Заняття математикою розвиває особистість, робить її цілеспрямованою, активною, самостійною, вчить досліджувати. Ця наука потрібна всім: лікарям та інженерам, перукарям та пекарям, спортсменам та механікам, адже всі люди щось рахують, множать, віднімають та ділять. Така вже наша природа. І я впевнена, що протягом усього життя мені ще не один десяток раз доведеться застосовувати правила з математики, яких мене навчили в школі. 

Література
1. Науково-методичний журнал «Математика в школах України» № 19-21. – Х.: Видавнича група «Основа». 2017
2. Науково-методичний журнал «Математика в школах України» № 28-29/ С. Ю. Панченко. Пленерні уроки з математики для 5-6 класів, ст.18-27. – Х.: Видавнича група «Основа». 2017
3. Сухомлинський В. О. Вибрані твори : в 5 т. Т. 5. Школа і природа / В. О. Сухомлинський. – К. : Рад. школа, 1977. – 549 с.
4. Сухомлинський В.О. Вибрані тори: в 5 т. / В.О. Сухомлинський. – К.: Радянська школа, 1976–1977. Т. 3. – 1977. – 670 с.

Додаток 1