Ольга Тиненик, вчитель початкових класів
Софіївської загальноосвітньої школи І – ІІ ступенів
Компаніївської районної ради Кіровоградської області
Анотація: у статті проаналізовано погляди видатного українського педагога Василя Олександровича Сухомлинського на проблему патріотичного виховання дітей молодшого шкільного віку, особливості системи методів і засобів патріотичного виховання у початковій школі.
В наш час Україна перебуває на шляху великих змін, коли головною метою країни постає формування єдиної нації. Любов до своєї Батьківщини – одна з найважливіших рис всебічно розвиненої особистості. Відповідно, одним із завданням закладів освіти є створення умов, за яких діти дізнаватимуться більше про свій рідний край, відчуватимуть гордість за нього, підтримуватимуть взаємозв’язок між поколіннями, прагнутимуть до розвитку своєї Батьківщини. У зв’язку з цим набуває актуальності проблема патріотичного виховання.
Патріотизм – моральний та політичний принцип, соціальне почуття, змістом якого є кохання і відданість Батьківщині, гордість за її минуле й сьогодення, прагнення захищати інтереси Вітчизни.
Найважливішою складовою виховного процесу в сучасній українській школі є формування патріотизму й відповідної культури міжнаціональних взаємин, що має величезне значення в соціально-громадському і духовному розвитку особистості учня. Патріотичне виховання за теперішніх умов стає основою всієї системи навчально-виховної роботи в українській школі. Виховання дітей свідомими, активними членами суспільства – одне з найскладніших завдань системи освіти, оскільки громадянськість, почуття патріотизму свідчать про найвищий ступінь розвитку особистості. Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді визначає патріотичне виховання як складову національного виховання, головною метою якого є становлення самодостатнього громадянина-патріота України, готового до виконання громадянських і конституційних обов’язків, до успадкування духовних і культурних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин.
Близькими до такого визначення є бачення патріотичного виховання В. О. Сухомлинським, який стверджував, що «…патріотичне виховання школярів доцільно здійснювати на національних цінностях, серед яких провідними є любов до рідної землі, народу й Батьківщини, любов до найбільш рідних людей, членів сім’ї та родини, любов до рідної мови, шанобливе й бережливе ставлення до історії та культури українського народу, праця на благо свого народу й Батьківщини» [3; с. 256].
Складовою патріотичного виховання є усвідомлення особистістю своєї громадянської приналежності. В. Сухомлинський був переконаний, що виховання громадянських якостей починається з родини і «дитина – дзеркало морального життя батьків» [1; с. 250].
У педагогічній системі В.Сухомлинського особистість виховується через тріаду: школа – сім'я – громадськість. «У сім'ї шліфуються найтонші грані людини – громадянина, людина – трудівника, людини – культурної. Із сім'ї починається суспільне виховання. У сім'ї, образно кажучи, закладаються коріння, з якого виростають потім і гілки, і квіти, і плоди. Сім'я – це джерело, водами якого живиться повноводна річка нашої держави [1; с. 246].
На думку Василя Олександровича, патріотизм – суспільно – психологічне і моральне почуття, яке включає відданість і любов до своєї Батьківщини, до свого народу, до захисту її від ворогів. Патріотизм як одна з яскравих емоційних якостей людини має моральне значення, оскільки проявляється у її громадянській позицій, у пам’яті й прихильності до традицій своїх батьків.
Він вважає, що громадянське виховання покликане виховувати у молодої людини високі моральні ідеали, почуття любові до своєї Батьківщини, потребу служінні їй. Воно орієнтоване на формування свідомого громадянина, патріота, професіонала, людини зі шляхетними особистісними якостями і рисами характеру, світоглядом і способом мислення, прочуттями та поведінкою, спрямованими на саморозвиток.
В.О. Сухомлинський чітко визначає теоретичні засади виховання громадянських почуттів дітей:
– це, передусім, створення дитиною радостей для інших людей і переживання особистого щастя й гордості у зв'язку з цим;
– по-друге, творення й збереження краси в усіх її багатогранних проявах;
– по-третє, громадянське ідеологічне багатство діяльності дитини в колективі, взаємовідносини між дітьми й іншими, позашкільними колективами;
– по-четверте, культивування й розвиток співчуття, жалості (не біймося цього слова й тих благородних почуттів, які воно несе!) до всього живого й красивого, розвиток сердечної чуйності до прекрасного в природі;
– по-п'яте, розвиток високої інтелектуальної культури – думок, почуттів, переживань, що хвилюють душу людини, коли вона пізнає навколишній світ, минуле й сучасне людства, матеріальні й духовні багатства Вітчизни, душу свого народу, цінності мистецтва, особливо сучасної літератури.
Майстерність виховання, на його думку, і полягає в тому, щоб громадянське, патріотичне життя починалося для людини з малих років.
Проблема патріотичного виховання, духовного зв’язку поколінь всебічно і глибоко розкривається у педагогічній і літературній спадщині В. О. Сухомлинського. Вчений, педагог, письменник підтвердив свою відданість рідній землі — мові, рідній культурі, українській школі своєю подвижницькою працею, принциповою громадянською позицією. Тому його особистість і педагогічна спадщина викликають довіру не лише в нашій, а й багатьох інших країнах світу.
Василь Олександрович, як відомо, з особливою увагою ставився до молодших школярів. Саме цей вік він вважав чутливим до виховного впливу рідних людей, вчителя і середовища. Молодші діти привертали його увагу через те, що більш відкриті для емоційного спілкування, образного бачення світу, їхня уява, несподівані висловлювання спонукали до їх власної творчості.
Патріотичне виховання у нашому навчальному закладі здійснюється під час проведення навчальних занять, через систему виховних заходів. Провідна роль у вихованні молодших школярів належить українській мові як духовному стержню нації. Рідна мова – найважливіший засіб патріотичного виховання. Вона була і є важливою сферою впливу на національну свідомість учнів, тому я проводжу виховні години присвячені українській мові. Розуміння моїми учнями процесу повернення до рідних коренів, витоків українства, національного самоствердження і саморозвитку вже є проявом патріотизму.
У навчальному закладі панує національний дух, усі урочисті заходи проводяться з використанням національної і державної символіки, українського традиційного одягу. Проведено виховні заходи (Додаток 1)«З Україною в серці», «Ми нащадки козацької слави», «Маленькі патріоти великої держави», «Народні символи України», «Дзвенить струмочком рідна мова», «Вишиванка-Символ Батьківщини, дзеркало народної душі», «Україна – краплина сонця на карті світу», «День Гідності та свободи». З моїми учнями початкових класів було проведено відкриту виховну годину «Всім серцем любіть Україну свою». Було дібрано цікавий і змістовний матеріал і представлено у презентації з використанням Інтернет сервісу Prezi. Матеріал викладений на особистому блозі «Моя скарбниця». Дітям подобається брати участь у патріотичних заходах, вчити пісні про Україну на державній мові.
Патріотизм складає найважливішу ціннісну основу будь-якого демократичного суспільства і виступає суттєвим внутрішнім мотивом для саморозвитку і розкриття всіх потенціальних соціальних можливостей в духовній, економічній і соціальних сферах життя суспільства
Література:
1.Сухомлинський В. О. Батьківська педагогіка//В. О. Сухомлинський.– К.: Рад. шк., 1978 – 263 с.
2.Сухомлинський В. О. Народження громадянина // В. О. Сухомлинський. – Вибрані твори: в 5-ти т. – Т.3. – К.: Рад. шк., 1976.
3.Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям / В. О. Сухомлинський – Вибрані твори: у 5–ти т. – К.: Радянська школа. – 1976 – Т. 3 – С. 7 – 279.
4.Моя скарбниця. Тиненик Ольги Олександрівни. [ Електроний ресурс].- Всім серцем любіть Україну свою.- Режим доступ.- https://tinenik.blogspot.com/search?updated-max=2017-06-12T15:37:00%2B03:00&max-results=7&start=7&by-date=false
Ольго Олександрівно,Ваш досвід з даного питання є дуже актуальним.Адже виховання громадянина – одне з найважливіших завдань сучасної школи. І тут у пригоді стає досвід Василя Олександровича Сухомлинського. Всю увагу Сухомлинський приділяв загальнолюдським цінностям, вихованню гуманізму, працелюбства, любові до життя, прагнення до самовиховання, самовдосконалення. Виховання громадянина, патріота він пов’язував, насамперед, з матір’ю, рідною домівкою, рідною мовою, з Україною. Школа не може жити без традицій. І в Софіївській школі живуть прекрасні свята матері і книги, врожаю і квітів, казки і пісні. Ми бережемо ці традиції і підтримуємо їх. Дякую за інформацію!
ВідповістиВидалитиДякую за відгук. Патріотичне виховання - це сфера духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає, творить, до чого прагне, що робить людина. Школа покликана стати тим місцем для особистості учня, де формується зрілість, усвідомлення себе як громадянина України.
ВидалитиПроаналізувавши педагогічні праці В.Сухомлинського та досвід Вашої роботи можна зробити висновок, що патріотичне виховання було і є актуальною проблемою. З поглядів В.Сухомлинського виховувати справжнього громадянина своєї країни треба починати ще з дитинства.Дякую за інформацію!
ВідповістиВидалитиДякую за відгук. Патріотичне виховання за теперішніх умов стаж основою всієї системи навчально-виховної роботи в українській школі.
ВидалитиАвтор видалив цей коментар.
ВідповістиВидалитиОльго Олександрівно повністю погоджуюсь з Вашою думкою тому,що виховувати в учнів почуття патріотизму свідчить про найвищий ступінь розвитку особистості
ВідповістиВидалити